Шрамы не украшают машину.

Ночь. Около дома в ряд стоят автомобили и видят сны... Острый, хоть и не совсем трезвый глаз завистника довольно быстро наводит фокус на лаковую поверхность самого дорогого авто. Палач, сжимая в руке гвоздь «сотку», подкрадывается и выводит на крыле свой ответ «Пинин-фарине» или «Италдизайну», любимые три буквы - кириллицей.

Что написано гвоздем - не выведешь и антицарапином! Да, действительно, бороться автохимией с проявлениями межклассовой нетерпимости не получится, а вот убрать мелкие царапины и неровности - вполне возможно. По крайней мере, так пишут на упаковках. Проверим!

Закупив в крупных московских магазинах 12 наименований самых распространенных препаратов по борьбе с царапинами, мы отдали их на испытания в НИЦБЫТХИМ. Окрашенные металлические пластинки эксперты беспощадно потерли шершавой губкой - те помутнели, приняв грустный вид. До кучи, на каждую пластинку на несли по одной царапине средней глубины, смоделировав контакт с колючей веткой. Теперь за дело!

Поверхность обрабатывали химией до достижения максимального эффекта, периодически делая замеры блескомером. После этого пластинки протерли растворителем, чтобы снять слой воска, содержащийся в препарате, и определить истинное состояние обработанной поверхности, а не визуальный эффект от полироля, который все равно смоется.

По эффективности все препараты можно грубо разделить на два типа: одни вывели крупную царапину, но общая потертость не сильно изменилась, а другие сгладили помутнение и мелкие царапинки, но крупные остались.

Эксперты объяснили это так: в состав антицарапинов входит абразив и воск. Размер абразивных частиц и количество воска в различных препаратах колеблется. Отсюда и разный эффект: те, что с крупными частицами, сглаживают более глубокие царапины, но блеска почти не дают: после использования не помешает пройтись полиролем. Другие, с более мелкими частицами, отлично справляются с потертостями и так называемыми паутинными царапинами на краске, но царапины средней глубины им уже не по зубам.

Суждения экспертов даны под фото, расположенными по алфавиту. Цифры - в таблице. А победителей определили в трех номинациях.

Госдеп: санкции с Крыма снимет только возвращение Украине

Санкции США в отношении Крыма не будут сняты до его возвращения под юрисдикцию Украины, заявил официальный представитель госдепартамента США Джефф Ратке.

Он утвердительно ответил на вопрос журналиста о том, что выполнение минских соглашений не связано с санкциями в отношении Крыма, который в США считают незаконно оккупированной Россией территорией.
США ввели в декабре 2014 года полномасштабные санкции против Крыма, включая запрет на торговлю и финансовые операции с полуостровом. Эти санкции обязательны для исполнения гражданами США и американскими компаниями.

В среду вице-президент США Джо Байде заявил, что санкции США против РФ останутся в силе до полной реализации Минских соглашений по прекращению огня на Украине. США обвинили Россию во вмешательстве во внутриукраинский конфликт, Москва это категорически отрицает и заявляет, что абсолютно непричастна к конфликту.

Крым и находящийся на Крымском полуострове город Севастополь стали российскими регионами по итогам референдума 16 марта 2014 года, более 90% участников которого проголосовали за выход этих регионов из состава Украины и воссоединение с Россией.

Грузоперевозки по Казахстану и СНГ

Оставьте заявку на доставку Вашего груза
и получите следующие услуги БЕСПЛАТНО:

подбор индивидуальной схемы доставки;
хранение и обработка груза;
информирование о передвижение груза;

Успейте оставить
заявку и получите
дополнительную
услугу «от двери до
двери» БЕСПЛАТНО

Подробно на сайте: Доставка грузов по России

Як пити вино.

Чому і для чого вино дегустувати споживачеві? Вино - дуже складний і багатогранний продукт. Коли ви його п'єте, то було б непростимо випустити з уваги все різноманіття тонкощів напою. У вині повно нюансів, і його споживання включає оцінку їх і всього того, що вклала в букет природа і винороб.

Дегустація, як і споживання вина повинна проводитися у відповідному приємному місці і при відповідній витонченої обстановці. Не слід дегустувати вино після вживання продуктів і напоїв, що роблять вплив на смак і залишають довгий післясмак. Наприклад, до них відносяться кава, шоколад, сигарети і тютюновий дим, цукерки з ментолом і лікером і т. д. На сприйняття вина майже не впливає тільки хліб. При дегустації вина оцінюються його органолептичні показники: колір, запах і смак.

В якості посуду використовується класичний скляний винний келих тюльпаноподібної форми на довгій ніжці, при якій стінки келиха злегка заужаются у шийки. Келих повинен бути з простого скла, безбарвним і прозорим, щоб по достоїнству оцінити колір вина - але ні в якому разі не гранованим, кришталевим або кольоровим. У келих наливають вино тільки на 1/3 частину.

Спочатку келих підноситься на рівень очей і оцінюється прозорість та колір вина. Ознаками хвороби вина служать нерівномірність забарвлення, смуги і замутненность. Деякі витримані колекційні вина можуть не мати яскраву прозорість, на відміну від молодих вин, а бути кілька тьмяним. Допускається також наявність невеликих кристалів винного каменю.

Для червоних вин прозорість і колір оцінюють на тлі аркуша білого паперу. Келих при цьому можна нахилити. Якщо покрутити келих, то на стінках залишаться сліди вина у вигляді патьоків. Французи називають їх "винні ніжки". Вважається, що чим довше тримаються на стінках келиха ніжки, тим вино кращої якості. А ще винні ніжки говорять про міцності напою.

Після візуального огляду вина в келиху переходять до оцінки нюхом. Температура дегустованого вина має важливе значення. Для шампанського вона становить 7-9 градусів; для легких сухих вин: 10-12°С - для білих і 10-14°С - для червоних; для міцних вин - 16-18°С; для десертних і лікерних вин - 18-20°С.

Якщо вино занадто холодне, то букет ледве помітний або його зовсім немає, якщо вино занадто перегріте, то випаровування ароматів занадто швидке, відбувається їх змішування і їх важко відрізнити один від іншого. Букет і називається букетом тому, що являє собою цілий набір постійно мінливих ароматів, які поступово з'являються один за іншим під впливом температури. Для повної оцінки спочатку слід оцінити нерухоме вино, а потім злегка поманипулировать з келихом: нахилити, покрутити.

Інтенсивність і складність букета говорить про якість вина. Ординарні (молоді однорічні вина), як правило, мають однозначну запах. Витримані дорогі вина, а особливо колекційні, мають дуже складний, багатогранний букет. Щоб описати запахи і букет вина, використовується аналогія запахів, наприклад: квітковий, фруктовий, фруктовий, рослинний, пряний, гострий, і т. д. (Те ж відноситься і до смаку вина).

До недоліків вина можна віднести неприйнятні запахи: цвілевий, затхлий, оцтовий, запах ацетону та ін.

І, нарешті, останній тест вина - проба на смак. Невелику порцію вина беруть у рот і затримують. Професійні дегустатори як-би "зажевывают" порцію вина. Можна спробувати втягувати повітря і продувати його через вино. У ротовій порожнині вино нагрівається, чому виділяє аромати, які уловлюються нюхом. У роті проявляються остаточні гідності вина. Хороше вино (не обов'язково витримане, може бути і ординарне) має бути гармонійним, злагодженим в смаку. Воно повинно бути збалансованим по кислотності, цукристості і терпкості; і гармонійним за кольором, запахом і смаком. Хороші витримані вина залишають після себе довгий післясмак, і чим воно складніше і різноманітніше, тим вино кращої якості. За цим показником можна визначити елітні винні шедеври.

В'язкий, терпкий смак вина говорить про надлишок дубильних речовин; агресивність вина говорить про надлишок кислотності; водянисте вино видає мала кількість або відсутність екстрактивних речовин. У відповідності зі смаком дають оцінку провину: свіже, повне, гармонійне і т. д.

Як відомо, без різноманітності немає і задоволення. Тому краще подавати до столу кілька видів вина - два або три. Кожне вино добре саме по собі, а ще краще, якщо воно виграє в порівнянні з іншим.

Щодо послідовності подачі вин існує правило, що менш витримані вживають перед більш старими вмнами. Спочатку вживаються шампанське і легкі сухі вина (спочатку білі, потім червоні), а потім ті, які містять більше алкоголю - міцні вина. В останню чергу слід подавати до столу дуже солодкі вина, такі, як десертні і лікерні. Вермут краще спробувати незадовго до їжі в невеликій кількості, щоб порушити апетит. Те ж саме можна виконати і з портвейном.

Шампанське і білі сухі і напівсухі вина чудово поєднуються з фруктами. Крім того, білі вина ідеально підходять до морепродуктів і м'яса птиці. Правда бажано, щоб риба, що подається до вину, була не надто жирною. Червоні вина чудово підходять до м'ясних страв, особливо до страв з баранини. Втім, червоні вина можна вживати з м'ясом птиці.

Французи люблять поєднувати вина, особливо білі сухі, з різними сирами. Але деякі страви погано поєднуються з вином, особливо гострі або смажені, рясно присмачені і приправлені спеціями і оцтом. Солоні та квашені продукти просто протипоказано подавати до вина. Такі страви аж ніяк не допомагають розпізнавати смак вина. А ще ворогом вина є тютюновий дим.

Безумовно, дуже важлива обстановка і атмосфера, при яких вживається вино. Дуже добре пити вино за столом на свіжому повітрі в приємній теплій компанії друзів.

«Кодекс блогера» і російська блогосфера.

Блогосфера по праву вважається найбільш вільною зоною для висловлювань, а блоги стали місцем для самовираження мільярдів людей по всьому світу. Але може кожен блогер писати в щоденнику все, що завгодно? Уявімо ситуацію, коли блогер за свої висловлювання піддається жорсткій критиці, а іноді і відвертих погроз з боку незгодних з ним, або просто розважаються таким способом блогерів.

Таких випадків вже накопичилося чимало, деякі блогери навіть закривали свої щоденники, боячись цього, а не віртуального переслідування від неадекватних «тролів».

Ще в 2008 році в США задумалися над формуванням певних етичних принципів блогера. Тім О ' Рейллі, що вважається одним із засновників ідеології Web 2.0 і засновник Wikipedia Джиммі Вейлз висловили впевненість у тому, що блогосфера потребує подібному зводі правил для загальної безпеки. Отже, були позначені сім правил поведінки блогера.

По-перше, в блогосфері потрібно відповідати за свої вчинки також як і в реальному житті. Отже, небажані погрози, наклепи, образи, несправедливі звинувачення, плітки про особисте життя, аморальні репліки та спам - все те, за що могли притягнути до адміністративної та кримінальної відповідальності в реальному житті. Автори кодексу радять навіть звертатися в правоохоронні органи, якщо автор образливого коментаря не вибачився або загрожує життю блогера. Нещодавно губернатор Псковської області Андрій Турчак уже спробував отримати вибачення від блогера Олега Кашина за нанесене образа. Великого резонансу у вигляді залучення блогера до відповідальності, як і очікувалося, не було, а «ср» осад залишився :)

Необхідно попередити читачів про те, чи дозволено в вашому блозі ненормативна лексика, допускаються чи висловлювання, які можуть сприйматися як образливі. Багато блогери вже взяли цей пункт на озброєння і правилом хорошого тону давно вважають невеликі зауваження перед постами про зміст наступних матеріалів, наприклад ibigdan, що приховує окремі матеріали підкатом. Відвертих противників такого принципу теж чимало, самим яскравим в російській блогосфері, безумовно, є блогер tema.

Також не варто коментувати анонімно і дозволяти це робити іншим. Відкритий IP адреса залишає набагато менше бажання грубіянити або погрожувати, оскільки, по суті, є своєрідним паспортом блогера. Втім, анонімність в блогосфері поняття відносне. Наприклад, блогер, який написав всім відомий пост, на який відповів прем'єр-міністр, не сховався від звалилося на нього щастя у вигляді ринди.