Як ми не влізли в потрібний автобус до Тернівки, не лізли і в другий альтернативний менше потрібний до Передового, і в підсумку сіли в міський 103-ій до Інкермана, звідки до Ескі-кермена теж можна дійти, тільки довше - 15 км. В підсумку ми знаходили аж 25 км. З нами була маленька собачка такса, яка своїми короткими лапами знаходила стільки ж. Дерлася з нами по скелях, дивилася з обривів. Загалом, вела себе як справжня безстрашна і невтомна псина.
Ну а мета виходу була розвідка загадкового грота в південній частині масиву Тэкме-такш (це масив схід від ескі-кермена). Цей грот ми з Антоном виявили більше року тому. Примітна дірка тим, що розташована на висоті близько 10 метрів над землею, і метрах в 20-ти від верху. І до дірці ведуть вирубані сходинки. Навіть не сходи, а хваталки, може бути більше пристосовані для прив'язування мотузяної драбини, ніж для сходження. Але піднятися з ним не можна. Навіть зі страховкою. Тільки спуститися вниз зверху на мотузці. Це на наступний раз. Але загадковий грот не дає нормально спати.
